Автоматизовані системи управління та прилади автоматики

МОДЕЛЬ РЕЛЯЦИОННОГО НЕЯВНОГО ЗНАНИЯ

Виктор Левыкин, Оксана Чалая

Рассматривается проблема моделирования неявного знания. Описываются особенности реляционного неявного знания и выполняется его структуризация на скрытые и очевидные неформализованные зависимости между сущностями; скрытые зависимости между различными моделями предметной области; скрытые правила использования реляционных знаний. Предлагается модель реляционных неявных знаний, которая включает допустимый набор состояний для сущностей заданной предметной области, неявные отношения переходов между этими состояниями, интерпретацию взаимосвязей между состояниями, а также ограничения на использование неявных знаний.

КОНЦЕПЦИЯ ФОРМИРОВАНИЯ СТРАТЕГИИ НОРМИРОВАНИЯ С УЧЕТОМ СТРУКТУРНОЙ НАСЫЩЕННОСТИ АЭРОФОТОСНИМКОВ

Владимир Баранник, Андрей Красноруцкий, Сергей Стасев

Рассматриваются существующие технологии обработки изображений в современных информационно-телекомуникационных системах. Указывается на противоречие между временными затратами на доставку данных изображения и поддержание соответствия восстановленных фрагментов исходному аэрофотоснимку. Описываются характеристики компонент трасформанты для участков изображения с различной структурной сложностью. Обосновывается применение разделительной стратегии нормирования с учетом структурной сложности аэрофотоснимков. Создается технология адаптивной нормализации компонент сегмента изображения. Определяется порядок задания коэффициентов нормирования для сегментов изображения со средней степенью насыщенности.

МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ СПРИЙНЯТТЯ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНО- ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

В’ячеслав Москаленко, Сергій Пімоненко

Пропонується в рамках функціонально-вартісного аналізу синтез вирішальних правил для прогнозування рівня сприйняття якості обслуговування клієнтів інформаційно-телекомунікаційної системи. Розглядається застосування узагальненого критерію І.В. Кузьміна, інформаційна складова якого обчислюється в процесі інформаційно-екстремального навчання, а вартісна складова – в процесі підрахунку затрат на формування вхідного математичного опису системи та втрат внаслідок помилок прогнозування.

АНАЛИЗ ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМ CDMA ОТНОСИТЕЛЬНО ИНТЕНСИВНОСТИ БИТОВОГО ПОТОКА

Владимир Баранник, Дмитрий Окладной, Олег Супрун — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Рассматривается эволюция систем сотовой связи. Анализируются переходные этапы развития от поколения к поколению. Описывается метод кодового разделения независимых каналов связи, а также рост битового потока при использовании CDMA. Вычисляется коэффициент избыточности битового потока.

ОБОСНОВАНИЕ ПОДХОДА ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ КВАНТОВАННОГО ОПИСАНИЯ ТРАНСФОРМАНТЫ СЕГМЕНТА АЭРОФОТОСНИМКА

Дмитрий Баранник, Сергей Стасев, Денис Медведев — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Рассматриваются существующие технологии обработки изображений с применением структурного кодирования. Указывается на наличие противоречия между необходимостью уменьшать информационную интенсивность для фрагментов с сильной насыщенностью и поддержания соответствия восстановленных фрагментов исходному аэрофотоснимку. Предлагается производить квантование описания траснформанты сегмента аэрофотоснимка по отношению значения элемента вектора оснований к некоторому пороговому значению. Обосновывается сокращение комбинаторной избыточности в результате применения представления массива верхнего квантованного уровня в раздельном пространстве.

ЭФФЕКТИВНОЕ КОДИРОВАНИЕ СЛОТОВ Р-КАДРОВ В ПРОСТРАНСТВЕ СТРУКТУРНО-ЛОКАЛЬНЫХ ОГРАНИЧЕНИЙ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ДИНАМИЧЕСКИХ ВИДЕОРЕСУРСОВ

Владимир Баранник, Сергей Шульгин — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Обосновывается необходимость повышения безопасности динамических видеоинфомационных ресурсов в системах управления и объективного контроля для стратегически значимых отраслей и ведомственных организаций. Излагается подход для создания метода обработки последовательности Р-кадров на основе сокращения межтрансформантной избыточности без потери целостности информации. Формулируются требования, которые необходимо заложить в процесс разработки эффективного синтаксического описания информативной дифференциально описанной спектрограммы как базовой структурной единицы слотов Р-кадров. Излагается правило индексирования информативных дифференциально описанных спектрограмм с учетом количества допустимых последовательностей в сформированном градиентном пространстве. Разрабатывается эффективное кодирование нормированной информативной дифференциально описанной спектрограммы в двухкомпонентном градиентном пространстве структурно-локальных ограничений для повышения безопасности динамических видеоресурсов.

КОМПЬЮТИНГОВЫЕ МОДЕЛИ ОБЛАЧНЫХ СЕРВИСОВ

Bani Amer Тamer, Владимир Хаханов, Игорь Емельянов, Михаил Любарский — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Предлагается киберкультура микро-макро-космо-компьютинга, которая формулирует, объясняет и прогнозирует современные технологии мониторинга и управления процессами и явлениями в физическом, виртуальном и космологическом пространстве. Представляются вербальные и структурные определения главных типов компьютинга, основанные на современных трендах эволюционного развития киберэкосистемы планеты. Формулируется универсальная модель МАТ-компьютинга: <Memory, Address, Transactions>, которая использует три компонента для создания вычислительной структуры в технологически приемлемой материальной среде. Показывается информационно-квантовое направление экспансии человека в космическое пространство, а также возможность аналогичного проникновения неземных биотехнических объектов в экосистему нашей планеты. Предлагается модель компьютинга, которая задает квазиоптимальные структуры мониторинга и управления масштабируемыми процессами различной природы: техническими, биологическими, социальными, виртуальными и космологическими.

ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ У ЗАДАЧІ ПРО УКЛАДАННЯ РАНЦЯ

Андрій Кожухівський, Ольга Намофілова — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Розглядається застосування генетичних алгоритмів у криптології. Описуються основні поняття генетичного алгоритму, представляється його цикл у вигляді блок-схеми та приведена послідовність етапів роботи алгоритму. Формулюється задача про укладання ранця та загальний алгоритм її розв’язання. На прикладі задачі про укладання ранця розглядається можливість застосування генетичних алгоритмів при шифруванні. Показується, що застосування генетичних алгоритмів – один із найкращих методів для пошуку «прийнятних» рішень.

МЕТОД АВТОМАТИЧЕСКОГО ПОСТРОЕНИЯ ОНТОЛОГИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ С ДРЕВОВИДНОЙ СТРУКТУРОЙ КОНЦЕПТОВ

Лариса Чалая, Антон Чижевский — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Предлагается метод автоматического построения онтологической модели данных на основе анализа корпуса научных текстов для определенной предметной области, что позволяет формировать онтологию с древовидной структурой концептов с учетом семантических связей между ними. Осуществляется программная реализация метода, предусматривающая возможность последовательного построения древовидной онтологической модели по исходному корпусу монотематических текстов.

ИНФОРМАЦИОННАЯ ТЕХНОЛОГИЯ СИНТЕЗА СТРУКТУРЫ ПРОБЛЕМНО-ОРИЕНТИРОВАННЫХ ПРОГРАММНЫХ КОМПЛЕКСОВ

Сергей Чайников, Андрей Солодовников — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Предлагается информационная технология синтеза проблемно-ориентированных программных комплексов, которая применяется для эволюционных моделей жизненного цикла программного обеспечения и обеспечивает конфигурирование и комплексирование программных средств с возможностью управления реализацией и восстановлением вычислительных процессов в параллельных и распределенных структурах вычислительных средств. Технология применяется в рамках процессов анализа требований к программным средствам, проектирования архитектуры, конструирования и комплексирования программных средств.

МЕТОД НЕЙРОСЕТЕВОЙ ОБРАБОТКИ ЗАШУМЛЕННЫХ ПРОСТРАНСТВЕННЫХ ДАННЫХ

Сергей Удовенко, Ольга Дудинова — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Предлагается метод нейросетевой обработки зашумленных картографических данных геоинформационной системы. Метод предполагает реализацию на параллельных вычислительных структурах процедур предварительной фильтрации полутоновых пространственных изображений и помехоустойчивого детектирования контуров объектов изображений. Осуществляется программная реализация метода и приводятся результаты его тестового моделирования.

АДАПТИВНОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ОПТИМАЛЬНОГО КОЛИЧЕСТВА РЕСУРСОВ IT ПРОЕКТА ПО МЕТОДОЛОГИИ AGILE

Юлия Жмаева, Сергей Удовенко, Лариса Чалая — нд, 27 гру 2015 00:00:00 +0200

Предлагается метод расчета и прогнозирования оптимального количества ресурсов IT проекта по методологии Agile. Данный метод разрабатывается для управления риск менеджментом при проектировании программного обеспечения. Осуществляется программная реализация метода на языке программирования Java с использованием Spring MVC Framework.

ЭЛЕМЕНТАРНАЯ ТЕОРИЯ ТЯГОТЕНИЯ

Виктор Рыбин, Николай Какурин — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Рассматривается механизм тяготения. Отмечается целесообразность проведения экспериментальной проверки предложенной гипотезы о порождении тяготения “тормозным” излучением.

ТЕХНОЛОГИЯ ЛОКАЛИЗАЦИИ ОШИБКИ ПУТЕМ ПОЗИЦИОНИРОВАНИЯ КОДА ПЕРЕМЕННОЙ ДЛИНЫ

Владимир Баранник, Сергей Подлесный, Сергей Туренко — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Обосновывается проблематичность обеспечения безопасности видеоинформационного ресурса в системах аэромониторинга и видеоконференцсвязи. Формируются основные недостатки применения статистического кодирования при обработке видео. Обосновывается необходимость позиционирования кодов переменной длины в видеопотоке. Разрабатывается технология распределения кодов в существующем методе. В результате этого формируется механизм локализации действия битовой ошибки на видеопоток. Рассматривается особенность влияния ошибки на компоненты трансформанты, которые относятся к разным частотным областям.

РАЗРАБОТКА ТЕОРЕТИЧЕСКИХ ОСНОВ СТРУКТУРНОГО ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ДАННЫХ В ДВОИЧНОМ ПОЛИАДИЧЕСКОМ ПРОСТРАНСТВЕ

Владимир Баранник, Анна Хаханова, Сергей Сидченко — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Создается двумерное однопризнаковое структурное кодирование двоичных данных по количеству серий единиц в полиадическом пространстве. Обосновывается, что дополнительный учет ограничений на количество серий единичных элементов в двоичных полиадических числах обеспечивает увеличение степени сжатия сообщений произвольного источника информации.

МЕТОД КОСВЕННОГО СТЕГАНОГРАФИЧЕСКОГО ВСТРАИВАНИЯ НА ОСНОВЕ ФУНКЦИОАНАЛЬНОГО ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ДЛЯ АДАПТИВНОГО ПОЗИЦИОННОГО ЧИСЛА

Александр Юдин, Владимир Баранник, Олег Фролов — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Предлагается подход для проектирования стеганографической системы косвенного встраивания. Формулируются требования для функционального преобразования элементов изображения при стеганографическом встраивании. Приводятся свойства функционального преобразования для адаптивного позиционного числа. Разрабатывается метод косвенного стеганографического встраивания на основе использования функционального преобразования для адаптивного представления элементов изображения-контейнера. На основе метода проектируется стеганографическая система косвенного встраивания. На примере показывается процесс встраивания и извлечения встроенной информации и реконструкцией элементов изображения-контейнера.

КУБИТНЫЕ МОДЕЛИ ОПИСАНИЯ ЦИФРОВЫХ УСТРОЙСТВ

Bani Amer Тamer, Иван Хаханов, Евгения Литвинова, Игорь Емельянов — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Предлагается облачный сервис QuaSim для моделирования и верификации цифровых систем, основанный на транзакциях между адресуемыми компонентами памяти для реализации любой функциональности. Описывается новый подход к синтезу и анализу цифровых систем, использующий векторную форму (квант) задания комбинационных и последовательностных структур для их имплементации в элементы памяти, что существенно отличается от общепринятой теории проектирования дискретных устройств на основе таблиц истинности компонентов. Используются квантовые или кубитные структуры данных [1-5] для реализации вычислительных процессов в целях повышения быстродействия анализа цифровых систем и уменьшения объемов памяти на основе унарного кодирования состояний входных, внутренних и выходных переменных и имплементации кубитных векторов в элементы памяти FPGA, реализующих комбинационные и последовательностные примитивы.

ИНФОРМАЦИОННОЕ И ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОБРАБОТКИ ВРЕМЕННЫХ РЯДОВ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ СИГНАЛОВ ДЛЯ ТЕСТИРОВАНИЯ УПРАВЛЯЮЩИХ АЛГОРИТМОВ СИСТЕМ ПРОМЫШЛЕННОЙ АВТОМАТИЗАЦИИ

Виталий Найда, Игорь Шевченко, Игорь Конох — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Анализируются подходы к автоматизации тестирования управляющих программ систем промышленной автоматизации. Выделяются существующие недостатки и определены перспективные пути их устранения. Предлагается схема информационной технологии, обеспечивающей обработку, упорядоченное хранение и поиск временных рядов технологических сигналов для автоматизированного тестирования управляющих программ. Описывается метод классификации, распознавания и ускоренного поиска образов технологических сигналов. Разрабатывается алгоритм синтеза реакции динамического объекта управления на основании классифицированных образов.

РЕАЛИЗАЦИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ ТЕХНОЛОГИИ МОНИТОРИНГА РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ПРИМЕСИ В СЛИТКАХ КРЕМНИЯ

Ирина Оксанич, Алексей Притчин — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

На основании информационной технологии мониторинга распределения примеси разрабатывается программный продукт, который реализует настройку математических моделей, входящих в состав системы виртуального мониторинга, непосредственно мониторинг условий в тепловом узле ростовой установки и позволяет выводить полученную информацию в виде таблиц и графиков.

РАЗРАБОТКА МОДЕЛЕЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ПРЕДПРИЯТИЯ И ИНФРАСТРУКТУРЫ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ, ИХ ОЦЕНКА И УСТАНОВЛЕНИЕ СООТВЕТСТВИЯ МЕЖДУ ЭЛЕМЕНТАМИ МОДЕЛЕЙ

Виктор Левыкин, Иван Юрьев — пт, 09 січ 2026 00:00:00 +0200

Рассматриваются вопросы оценки качества инфраструктуры информационной системы (ИИС) и инфраструктуры предприятия (ИП). Разрабатывается модель ИИС, основанная на применении процессного подхода. ИИС рассматривается как множество взаимосвязанных IT-процессов, которое можно декомпозировать на группы, что дает возможность возложить ответственность за функционирование конкретного IT-процесса на конкретных сотрудников. Также на основе ISO 9004:2000 разработана модель ИП, которая дополнена необходимыми компонентами. Устанавливается соответствие между моделями ИИС и ИП. Выделяются наиболее важные соответствия, наличие которых необходимо для правильного функционирования предприятия и его информационной системы.

Методи зберігання й оброблення великих даних у завданнях виявлення дезінформації

Віталій Сітніков, Віталій Лященко — нд, 28 гру 2025 00:00:00 +0200

Предметом дослідження є методи та інструменти, що сприяють високопродуктивному, масштабованому й надійному аналізу даних у хмарних середовищах для виявлення дезінформації в режимі реального часу.
Мета статті – дослідити й оцінити методи підвищення ефективності зберігання та оброблення великих обсягів текстової, мультимедійної інформації і даних соціальних мереж у хмарних інфраструктурах із застосуванням виявлення дезінформації в режимі реального часу. Завдання: оцінити архітектури розподіленого зберігання та стовпчасті формати даних для ефективної їх організації; визначити стратегії стиснення та механізми кешування для зменшення накладних витрат введення-виведення; проаналізувати масштабовані фреймворки оброблення для потокових і пакетних робочих навантажень; виміряти продуктивність системи, масштабованість і економічну ефективність у сценаріях виявлення дезінформації в режимі реального часу. Методи: порівняльний аналіз форматів зберігання (Parquet, ORC, Avro, JSON), алгоритмів стиснення (Snappy, Zstandard) та розподілених фреймворків оброблення (Apache Spark, Apache Flink); оцінювання продуктивності передбачає вимірювання пропускної здатності, аналіз затримок і оцінювання витрат з використанням хмарної інфраструктури з багаторівневим зберіганням і конвеєрами потокових даних. Досягнуті результати. Оцінено вплив архітектур розподіленого зберігання, стовпчастих форматів даних, стратегій стиснення, механізмів кешування й масштабованих фреймворків оброблення на продуктивність, масштабованість і економічну ефективність системи. Ці підходи продемонстрували суттєве покращення пропускної здатності та надійності в сценаріях великомасштабного потокового й пакетного оброблення, особливо під час виявлення дезінформації в режимі реального часу. Результати довели, що система може швидко адаптуватися до піків навантаження даних, підтримувати високу точність виявлення та знижувати експлуатаційні витрати. Висновки. Підвищення ефективності зберігання та оброблення великих даних у хмарних платформах випливає з інтеграції стовпчастих форматів зі стисненням і можливостями pushdown у поєднанні з орієнтованими на потоки розподіленими обчисленнями. Шарова архітектура, що охоплює прийом даних, потокове оброблення, розподілене зберігання й аналітику, зменшує витрати введення-виведення та збільшує наскрізну пропускну здатність для сценаріїв реального часу. Оцінка демонструє покращення пропускної здатності приблизно на одну третину порівняно з базовими системами, що робить підхід добре придатним для робочих навантажень, чутливих до затримки, таких як виявлення дезінформації. Оптимізація з огляду на формат, потокова передача з низькою затримкою та адаптивне управління ємністю є основними рушіями продуктивності сучасних хмарних платформ даних.

Вибір розмірів "вікна" в процесі розрахунку фрактальних розмірностей космічних знімків сільськогосподарських земель

Руслан Пащенко, Максим Марюшко — нд, 28 гру 2025 00:00:00 +0200

На якість оцінювання стану сільськогосподарських культур можуть впливати параметри методу визначення фрактальних розмірностей, зокрема розмірів "вікна". Предмет дослідження – оцінювання впливу розмірів "вікна" на величини фрактальних розмірностей космічних знімків. Об’єктом дослідження є космічні знімки супутника Sentinel-2 сільськогосподарських культур на різних фазах вегетації. Мета роботи – оцінити вплив розмірів "вікна" на величини фрактальних розмірностей космічних знімків сільськогосподарських земель і вибору розмірів "вікна" для аналізу стану сільськогосподарських культур. Досягнуті результати. Досліджено вплив розмірів "вікна", яке бере участь у побудові поля фрактальних розмірностей, на величини мінімальних, максимальних і середніх значень фрактальних розмірностей, що є на космічних знімках сільськогосподарських земель. Установлено, що впродовж усього процесу вегетації для поля, засіяного кукурудзою, внаслідок збільшення розмірів "вікна" мінімальні фрактальні розмірності збільшуються, а середні й максимальні – зменшуються. Крім того, у першій половині періоду вегетації різниці мінімальних фрактальних розмірностей за незначних розмірів "вікна" (до 24 × 24 пікселів) найбільші, якщо порівнювати з різницями максимальних і середніх фрактальних розмірностей. Висновки. Результати дослідження дають змогу розробити рекомендації щодо вибору розмірів "вікна" й типу фрактальної розмірності для аналізу космічних знімків сільськогосподарських земель. Так, для оцінювання стану сільськогосподарських культур доцільно використовувати мінімальні фрактальні розмірності, що є на знімках, які мають найбільші розбіжності на різних етапах вегетації. Для забезпечення компромісу між швидкістю оброблення знімків та якістю оцінювання стану сільськогосподарських культур доречно обирати невеликі розміри "ковзного вікна" (до 16×16 пікселів).

Геометрія вимірювань, моделі сигналів і алгоритми відновлення радіозображень в радарах із синтезованою апертурою, що використовують безперервні ЛЧМ-сигнали

Даниїл Ковальчук, Ольга Жила — нд, 28 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано методи формування радіолокаційних зображень поверхні, що отримані за допомогою радара із синтезованою апертурою (РСА) з безперервним зондувальним ЛЧМ‑сигналом. Становить інтерес визначення основних алгоритмічних операцій, що виконуються над "сирими" даними після їх реєстрації в приймачах. У роботі розглянуто геометрію вимірювань, зондувальний сигнал і особливості формування "сирих" даних, що визначатимуть подальше оброблення. Для порівняння якості роботи різних алгоритмів запропоновано імітаційну модель формування радіолокаційних зображень в РСА з обробленням безперервних ЛЧМ-сигналів. Мета дослідження – створити універсальну геометричну основу для побудови ефективних вимірювальних схем і алгоритмів оброблення сигналів у радіотехнічних системах. Завдання роботи передбачають: 1) формалізацію задачі визначення координат за результатами пеленгаційних вимірювань; 2) побудову математичної моделі взаємного розташування об’єктів у тривимірному просторі; 3) визначення впливу геометричних факторів на точність вимірювання; 4) аналіз варіантів одноразового й багаторазового спостереження. Досягнуті результати дають змогу встановити аналітичний зв’язок між параметрами вимірювання та конфігурацією просторової сцени, що забезпечує підвищення точності координатного визначення. Перспективи застосування: результати можуть бути використані для підвищення ефективності навігаційних, розвідувальних і моніторингових систем, а також у задачах супроводу рухомих об’єктів і побудови систем ситуаційної обізнаності.

Адаптація алгоритмів багатокласової класифікації для виявлення типу мережевої атаки в маршрутизаційних протоколах з використанням структурованих баз даних

нд, 28 гру 2025 00:00:00 +0200

Предметом статті є адаптація алгоритмів багатокласової класифікації для виявлення типів мережевих атак у маршрутизаційних протоколах. Мета дослідження – розробити й експериментально перевірити ефективність різних архітектур глибокого навчання (Dense, CNN, LSTM) у задачі багатокласової класифікації мережевих атак, а також оцінити доцільність їх об’єднання в ансамбль для підвищення точності та стійкості класифікації. Для досягнення окресленої мети необхідно виконати такі завдання: проаналізувати типи мережевих атак, властивих для маршрутизаційного рівня, та їх ознаки; оцінити переваги й недоліки традиційних і сучасних методів виявлення атак, зокрема сигнатурні, аномальні та гібридні системи; дослідити архітектури глибокого навчання (Dense, CNN, LSTM) щодо їх придатності до класифікації мережевого трафіку; реалізувати окремі моделі та їх об’єднання в ансамбль із застосуванням voting-механізму. Використано такі методи: глибокі нейронні мережі різних типів, ансамблеве навчання (bagging, stacking, voting), а також аналіз дисбалансованих даних. Для перевірки ефективності моделей застосовано датасет UNSW-NB15, що містить реалістичні приклади нормального й аномального трафіку. Експерименти проведено із застосуванням сучасних бібліотек машинного навчання, а також регуляризації та нормалізації для запобігання перенавчанню. Результати дослідження. Реалізовано й протестовано три архітектури нейронних мереж. Dense-модель підтвердила стабільні результати на агрегованих ознаках, CNN ефективно виділяла локальні патерни навіть за наявності шуму, а LSTM забезпечила виявлення довгострокових залежностей у послідовних даних. Ансамбль моделей продемонстрував вищу точність класифікації порівняно з окремими архітектурами, зменшив кількість хибнопозитивних результатів і підвищив узагальнюваність. Висновки. Адаптація та поєднання різних архітектур глибокого навчання дають змогу суттєво покращити якість багатокласової класифікації мережевих атак. Ансамблевий підхід забезпечує стійкість до дисбалансу даних і підвищує точність виявлення складних атак. Досягнуті результати підтверджують доцільність використання ансамблів у завданнях кібербезпеки та відкривають перспективи для подальших досліджень, зокрема інтеграції моделей у системи реального часу й розширення аналізу на інші типи мережевих загроз.

Опорна модель превентивного супроводження програмного забезпечення

Анастасія Чуприна, Вадим Репіхов — нд, 28 гру 2025 00:00:00 +0200

Предметом роботи є процеси превентивного супроводження програмного забезпечення, зокрема формалізація механізмів моніторингу, ідентифікації ризиків деградації та побудови рішень щодо проактивного втручання в життєвий цикл програмних систем. Мета дослідження – розробити опорну модель превентивного супроводження, яка забезпечує систематичне виявлення відхилень від еталонних режимів роботи SW, оцінювання тенденцій їх зміни й генерацію обґрунтованих превентивних дій до появи критичних відмов. З огляду на окреслену мету необхідно було виконати такі завдання: запропонувати класифікацію метрик і ознак для опису функціонального стану SW; побудувати формальний апарат превентивної ідентифікації на основі розширеного методу компараторної ідентифікації; визначити структурні компоненти опорної моделі; розробити моделі моніторингу, аналізу ідентифікованих ризиків, керування задачами супроводження й адаптивного оновлення параметрів моделі. Методи дослідження. Методологічну основу становить розширений метод компараторної ідентифікації, який дає змогу порівнювати поточні стани SW з еталонними режимами та кількісно оцінювати динаміку їх відхилення. Застосовано агрегування та нормалізацію ознак, формалізацію множини функціональних станів, аналіз часових вікон і трендових властивостей, а також механізми зворотного зв’язку й адаптивної корекції параметрів. Досягнуті результати. Сформовано п’ятикомпонентну опорну модель, що містить моделі: моніторингу стану SW; превентивної ідентифікації ризиків деградації; формування задач супроводження; оцінювання результативності превентивних дій; адаптації параметрів. Розроблена модель забезпечує виявлення латентних процесів деградації за допомогою аналізу траєкторій відхилень, інтегрується в сучасні процеси CI/CD, DevOps і MLOps та створює формалізований механізм підтримки прийняття рішень щодо вчасного супроводження. Висновки. Запропонована модель формує цілісний формальний фреймворк превентивного супроводження, спрямований на раннє виявлення потенційних відмов і підтримку довгострокової стабільності програмних систем. Адаптивний характер моделі забезпечує її актуальність у динамічних умовах експлуатації, а застосування компараторної ідентифікації підвищує інтерпретованість і обґрунтованість прийнятих рішень. Отримані результати створюють підґрунтя для розроблення інтелектуальних систем супроводження й подальших досліджень з автоматизації формування еталонних станів і розширення моделі засобами машинного навчання.