ПІДХІД ДО ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ФУНКЦІЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ОБ’ЄКТІВ НА ОСНОВІ АНТРОПОЦЕНТРИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.30837/0135-1710.2026.189.247Ключові слова:
антропоцентрична диспетчеризація, бізнес-процеси виробничого об’єкта, еволюційний алгоритм, генетичні оператори, хронотип-зберігальний кросовер, адаптивне навчання, регресія задоволеності, автоматизовані системи управління навчальним процесомАнотація
Предметом дослідження є підхід до антропоцентричної диспетчеризації бізнес-процесів в умовах функціювання виробничих об’єктів, який ґрунтується на узгодженні розподілу завдань між виконавцями з огляду на комбінації їхніх хронобіологічних, когнітивних та психологічних якостей. Мета роботи – підвищення ефективності бізнес-процесів функціювання виробничих об’єктів (ВО) за допомогою розроблення, формального описання й апробування антропоцентричного методу диспетчеризації (АМД) як загального підходу до класу задач планування у ВО з людьми-виконавцями, а також демонстрація його застосовності на прикладі діяльності реального виробничого підприємства авіаційної галузі й автоматизованих систем управління (АСУ) навчальним процесом у закладах вищої освіти. Завдання дослідження: формалізація задачі антропоцентричної диспетчеризації як такої, що є інваріантною щодо типу виробничого об’єкта; розроблення хронотип-зберігального оператора схрещування CPC; реалізація алгоритму антропоцентричного оператора мутації AWM. Крім цього, у роботі розглянуто механізм адаптивного коригування ваг SRA, проаналізовано й порівняно АМД з базовими конфігураціями ГА. Застосовано такі методичні засоби дослідження: еволюційний алгоритм з антропоцентрично орієнтованими генетичними операторами, OLS-регресія задоволеності всіх учасників навчального процесу, аблаційний аналіз і порівняльне тестування на 30 незалежних запусках прототипу програмного забезпечення. Практичні результати довели, що АМД скорочує час досягнення на 34.0% (38.4 проти 58.2 хв), підвищує фінальне значення цільової функції до 0.84 (зі збільшенням на 18.3% щодо Baseline GA) і знижує дисперсію результатів до . Норма скорочується на 92.8% за три семестри. Висновки. У роботі вперше формально описано інваріанти збереження циркадної узгодженості та когнітивної якості безпосередньо в структурі генетичних операторів, а не через штрафні доданки цільової функції. Крім того, доведено загальність підходу для широкого класу виробничих задач диспетчеризації з людиною-виконавцем.
Посилання
Maučec, K., Štukovnik, V. (2024), "The Relationship between Chronotype and Academic Achievement among Slovene University Students: The Mediating Role of Trait Self-Control and Sleep Quality", Center for Educational Policy Studies Journal. DOI: https://doi.org/10.26529/cepsj.1790
Jankowski, K. S., Díaz-Morales, J. F., Vollmer, C. (2023), "Chronotype, Time of Day, and Performance on Intelligence Tests in the School Setting", Journal of Intelligence, Vol. 11, No. 1, p. 13. DOI: https://doi.org/10.3390/jintelligence11010013
Al-Rfooh, O. F., Khater, W. (2023), "The impact of chronotype on physical health, psychological health, and job performance among health care providers in acute care settings", International Journal of Healthcare Management, Vol. 16, No. 4, pp. 581–589. DOI: https://doi.org/10.1080/20479700.2023.2177665
Souza, S. S., Brito, K. S., Duarte, L. L. (2024), "Sleep quality, chronotype and academic performance of university students in the health area", Biological Rhythm Research. DOI: https://doi.org/10.1080/09291016.2024.2437643
Sytnik, O. O. (2025), "Anthropocentric model of class scheduling in higher education institutions of aerospace profile", Aerospace Technic and Technology, No. 6 (215), pp. 1–12. DOI: https://doi.org/10.32620/aktt.2025.6.07
Chen, S.-C., Chen, H.-M., Chen, H.-K., Li, C.-L. (2024), "Multi-Objective Optimization in Industry 5.0: Human-Centric AI Integration for Sustainable and Intelligent Manufacturing", Processes, Vol. 12, No. 12, p. 2723. DOI: https://doi.org/10.3390/pr12122723
Ситнік, О., Вдовітченко, О. (2025), "Математичні структури та інструменти антропоцентричної диспетчеризації в закладах вищої освіти", Відкриті інформаційні та комп’ютерно-інтегровані технології, № 105, С. 212–226. DOI: https://doi.org/10.32620/oikit.2025.105.17
Mokhtari, M., Vaziri Sarashk, M., Asadpour, M., Saeidi, N., Boyer, O. (2021), "Developing a Model for the University Course Timetabling Problem: A Case Study", Complexity, Article e9940866. DOI: https://doi.org/10.1155/2021/9940866
Oude Vrielink, R. A., Jansen, E. A., Hans, E. W., van Hillegersberg, J. (2019), "Practices in timetabling in higher education institutions: a systematic review", Annals of Operations Research, Vol. 275, pp. 145–160. DOI: https://doi.org/10.1007/s10479-017-2688-8
Burke, E. K., Petrovic, S. (2002), "Recent research directions in automated timetabling", European Journal of Operational Research, Vol. 140, No. 2, pp. 266–280. DOI: https://doi.org/10.1016/S0377-2217(02)00069-3
Haitan, O., Nazarov, O. (2020), "Hybrid approach to solving the automated timetabling problem in higher educational institution", Системи Управління Навігації та Зв’язку, Vol. 2, pp. 60–69. DOI: https://doi.org/10.26906/SUNZ.2020.2.060
Косолап, А. І., Дубовик, Т. М. (2021), "Оптимізація розкладу занять в університеті", Радіоелектроніка, інформатика, управління, № 3, С. 175–183. DOI: https://doi.org/10.15588/1607-3274-2021-3-15
Weiszer, M., Burke, E. K., Chen, J. (2022), "Search graph structure and its implications for multi-graph constrained routing and scheduling problems", Scientific Reports, Vol. 12, Art. 14860. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-18026-w
Wang, S., Drake, J. H., Melder, D. et al. (2025), "A selection hyper-heuristic approach to the single airport slot allocation problem", Computers & Operations Research, Vol. 184, Art. 107223. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cor.2025.107223
Mahlous, A. R., Mahlous, H. (2023), "Student timetabling genetic algorithm accounting for student preferences", PeerJ Computer Science, Vol. 9, Article e1200. DOI: https://doi.org/10.7717/peerj-cs.1200
Eiben, A. E., Smith, J. E. (2015), Introduction to Evolutionary Computing, 2nd ed., Springer, Berlin, 302 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-44874-8
Roenneberg, T., Wirz-Justice, A., Merrow, M. (2003), "Life between clocks: Daily temporal patterns of human chronotypes", Journal of Biological Rhythms, Vol. 18, No. 1, pp. 80–90. DOI: https://doi.org/10.1177/0748730402239679
Horne, J. A., Ostberg, O. (1976), "A self-assessment questionnaire to determine morningness-eveningness in human circadian rhythms", International Journal of Chronobiology, Vol. 4, No. 2, pp. 97–110.
Феоктистова, О. І. (2017), Модель та методи компетентнісно-орієнтованого експертного оцінювання команди виконавців високотехнологічного проекту: дисертація канд. техн. наук: 05.13.22, Національний аерокосмічний університет «ХАІ», Харків, 215 с.
Носиков, О., Ситнік, О. (2025), "Формування єдиного інформаційного простору в закладах вищої освіти: виклики, рішення та перспективи розвитку", Відкриті інформаційні та комп’ютерно-інтегровані технології, № 104, С. 200–213. DOI: https://doi.org/10.32620/oikit.2025.104.13
UA 
EN 
